Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Длинная ночь наркомана комика
Ах, как хочется поделиться с вами, друзьями, моей последней историей. Ночью я купил закладку, не просто такую, а супер-мега-крутую. Слушайте, щас вам все расскажу, как я эту историю намотал, даже не вентилятор, а пластиковый пакетик!
Вот, значит, сижу я на скамейке в парке, весь на амфетамине. Думаю: "Что же мне сегодня делать? Ах, да, надо бы закладку купить". Я сразу же бегу к своему демику и спрашиваю, где можно взять хороший кодеин. Он мне втирает, что у него есть лучший градусный кодеин.
Я аж сразу подзаправился, не глядя на последствия. Ведь для наркомана комика ничто не стоит на пути к новому сюжету! Вот такие мы. Занюхались, и вперед!
Я бегу в парк, где обещал встретиться с демиком, и вижу его, как он шугает прохожих, показывая им свои витрины. А вот и мой демик, мои мухоморы!
Вытаскиваю я свои деньги и говорю демику: "Вот, мне нужна закладка. Можешь довести меня до сумасшествия?" Демик умывается и говорит: "Братиш, у меня все есть, но зачем больше, если и так уже закладку в нос втаскивать?"
Я со своими глазами демика, подинамившись, отвечаю: "Дорогой, для меня закладка - это не просто наркотик, это вдохновение, моя пресловутая помощница, без которой я просто зашкварюсь".
Демик принимается махать руками, как практикующий шаман, и говорит: "Ладно, пацаны, вы меня уговорили. Я дам вам лучшую закладку, только не подвешивайтесь, а то вам будет пиздец!"
Я сразу же схватил его за руку и тащу домой. Мы перебегаем дорогу, как две укушенные собаки, и добираемся до квартиры.
Вот мы сидим в темной комнате, пытаясь сосредоточиться на своей сделке. Демик достает свои закладки и говорит, что это натуральный домашний кодеин. Он ухитряется всучить мне фальшивую порошку пару раз, а я каждый раз ведусь и подзаправляюсь назад в дорогу.
Когда я наконец понимаю, что меня всему обучили, только не честной встрече с закладками, я начинаю ненавидеть себя. Маленький зашквар в нос, но это еще не предел!
Я открываю шкаф, чтобы взять напиток, и вижу там свой старый знакомый - вентилятор. Ох, как же я хотел ему всё рассказать! Я подошел к нему и начал говорить: "Слушай, братишка, мне вчетверо втирали, что моя закладка на самом деле амфетамин! Я просто тупой, знаешь ли".
Вентилятор стоял молча, полностью поглощенный моими признаниями. Я продолжал: "Знаешь, впервые в жизни я почувствовал себя таким дураком, что даже мухоморы были бы на меня обижены!".
Я смотрел на вентилятор в тишине, пока он не начал вращаться. Он говорил мне, что всё будет нормально, и я должен пережить этот закладочный зашквар. Я взял своё сердце, обхватил его руками и сказал: "Да, братишка, я переживу все это! Я наркоман комик, и я готов справиться с любыми подвигами, чтобы достичь истинного вдохновения!"
Мы обнялись, и я включил свет. Вентилятор начал поворачиваться быстрее, поддувая ветер силы и мудрости ко мне.
И вот так, друзья, я купил кодеин и намотал говно не вентилятор. Это была история, которую я не забуду никогда. Жизнь наркомана комика полна таких закладочных моментов, но это только делает нас сильнее и решительнее. Живите, улыбайтесь и не забывайте проверять свои закладки. Будьте настоящими!